Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Используем землю без договора: какие налоговые последствия

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах

UNREAD_POST Алена » 31 янв 2011, 15:49

Почитала тему по водосбору и там было упоминание о налоговых "угрозах" в случае использования земли без оформления прав на нее.

Нельзя ли подробнее рассказать, в каких случаях считается, что земля используется без правовых оснований и какие в связи с этим могут быть негативные последствия?
Могут ли заставить платить налог, сославшись на то, что

Стаття 269. Платники податку

269.1. Платниками податку є:

269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.2. землекористувачі.


среди плательщиков названы землепользователи?
Алена
 
Сообщений: 93
Зарегистрирован: 19 дек 2010, 20:53
Благодарил (а): 41 раз.
Поблагодарили: 3 раз.

UNREAD_POST chel » 03 фев 2011, 21:29

основанием для начисления налога за землю, есть данные земельного кадастра, а орендной платы-договор оренды земли. Тоесть если вы не числитесь в данных кадастра как землепользыватель и у вас нет договора оренды земли, то нет законных оснований для привличения вас к налогообложению. Но с другой стороны с вами должны работать органы земельных ресурсов по вопросу оформления документов на землю.
chel
 
Сообщений: 5
Зарегистрирован: 11 янв 2011, 16:34
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Ol_ua » 03 фев 2011, 21:45

chel писал(а):основанием для начисления налога за землю, есть данные земельного кадастра, а орендной платы-договор оренды земли. Тоесть если вы не числитесь в данных кадастра как землепользыватель и у вас нет договора оренды земли, то нет законных оснований для привличения вас к налогообложению. Но с другой стороны с вами должны работать органы земельных ресурсов по вопросу оформления документов на землю


+ 1
Хотя налоговики часто ссылались на то ,что "использование земли в Украине является платным" (Закон о плате за землю), а потому за фактическое использование земли субъект должен платить налог на тех же условиях как и законный ее пользователь.
Но суды такую логику не поддержали.
Поэтому земельный налог с вас взыскать действительно не смогут.
Но могут взыскать ущерб за неправомерное использование земли.
Аватар пользователя
Ol_ua
 
Сообщений: 585
Зарегистрирован: 04 дек 2010, 22:20
Благодарил (а): 80 раз.
Поблагодарили: 78 раз.

UNREAD_POST Ol_ua » 03 фев 2011, 21:51

для иллюстрации - решения ВАСУ

Скрытый текст: показать
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" січня 2010 р. К-29481/09
м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
при секретарі Кравченко В.О.
за участю представників
позивача Жупінської О.Т.
відповідача Циганкової В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІК»
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2008 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 р.
у справі № 7/183 ( 22-а-17609/08 )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІК»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ДІК»подало позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва від 05.04.2007 р. № 0000502380/0, від 08.05.2007 р. № 0000502380/1, від 25.07.2007 р. № 0000502380/2, а також заяву про уточнення позовних вимог, якою, окрім зазначених податкових повідомлень-рішень, просив також визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 03.10.2007 р. № 0000502380/3.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2008 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 р., у позові відмовлено повністю.
ТОВ «ДІК»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове про задоволення позову. Вважає, що обов’язок для нарахування та сплати земельного податку у ТОВ «ДІК»виник з 31.01.2007 р. –з дати внесення Технічного звіту по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки, який містить точний її розмір –0,0974 га, до Державного земельного кадастру. Зазначає, що суди попередніх інстанції дійшли безпідставного висновку про використання земельної ділянки площею 0,11 га. Кадастрові плани від 02.08.2004 р. та 09.12.2005 р. свідчать про невикористання позивачем земельної ділянки площею 0,11 га. Інформація про самовільне використання частини земельної ділянки, орієнтовною площею 0,11 га, викладена у листі Головного управління земельних ресурсів КМДА № 55/32089 від 08.11.2006 р., не підтверджена іншими документами стосовно фактичного встановлення обставин щодо дотримання вимог земельного законодавства. Висновком експертизи Київського НДІСЕ від 16.07.2007 р. підтверджується, що ТОВ «ДІК» не було платником земельного податку за земельну ділянку, площею 1100 м2, по вул. Межигірській, 56/63-А у період з 01.01.2005 р. по 31.01.2007 р. Довідка ДПІ у Подільському районі за жовтень 2006 року свідчить про відсутність заборгованості позивача зі сплати податків та зборів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.
Актом від 15.03.2007 р. № 39-23/811-24589888 позапланової документальної перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 2, 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ, яке полягало у неподанні до податкового органу розрахунків земельного податку за 2005 –2007 роки та несплаті земельного податку за період з 01.01.2005 р. по 31.01.2007 р. у загальній сумі 22366,89 грн. щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 56/63 а, загальною площею 0, 1100 га.
Такого висновку податковий орган дійшов виходячи з того, що після закінчення 07.03.2001 р. дії договору на право короткострокового користування землею від 07.09.1999 р. за № 85-5-00030 ТОВ «ДІК»продовжувало самовільно, без наявності документів, що посвідчують право власності та право користування земельною ділянкою, використовувати частину земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1100 га по вул. Межигірській, 56-63а, що підтверджується листом Головного управління земельних ресурсів КМДА від 08.11.2006 р. № 08-55/32089 на адресу Київдержземінспекції, листом Київдержземінспекції від 29.12.2006 р. №066401/1000 та актом № 1499143 від 29.12.2006 р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2007 р. № 0000502380/0 про визначення позивачеві податкового зобов’язання із земельного податку у сумі 22366,89 грн., в тому числі 22366,89 грн. основного платежу та 11383,29 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено самовільне використання протягом 2004-2006 років ТОВ «ДІК»спірної земельної ділянки, у зв’язку із чим у нього був обов’язок сплачувати земельний податок.
Суд касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів, оскільки вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини не дають підстав для висновку про обґрунтоване визначення податковим органом позивачеві податкового зобов’язання із земельного податку за земельну діяльну, площею 0,1100 га по вул. Межигірській, 56-63а.
Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 № 2535-ХІІ (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Відповідно до ст. 5 цього Закону об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
У статті 15 цього Закону зазначено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Статтею 13 передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який, згідно із п. 2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. № 15, включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.
Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, правовстановлюючі документи, які б надавали позивачеві право на користування земельною ділянкою, площею 0,1100 га по вул. Межигірській, 56/63-а, у період з 2005 по 2007 рік, відсутні.
Докази, на які послалися суди у підтвердження факту використання позивачем земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул.Межигірська, 56/63 а, загальною площею 0, 1100 га (лист Головного управління земельних ресурсів КМДА від 08.11.2006 р. № 08-55/32089 на адресу Київдержземінспекції, листом Київдержземінспекції від 29.12.2006 р. № 066401/1000, актом № 1499143 від 29.12.2006 р. та актом від 13.12.2006 р. № 1453/43), не є такими, що підтверджують перебування у користуванні позивача земельної ділянки вказаної площі у період з 01.01.2005 р. по 31.01.2007 р., адже площу земельної ділянки, щодо якої встановлено фактичне самовільне використання, визначено орієнтовно, межі у натурі (на місцевості) визначені не були, дані у державному земельному кадастрі щодо спірної земельної ділянки були відсутні, що свідчить про те, що розрахунок земельного податку здійснений виходячи з умовного розміру площі земельної ділянки та з умовного періоду її використання.
Проведення розрахунку земельного податку виходячи з умовного розміру площі земельної ділянки та з умовного періоду її використання суперечить приписам ст. 5 Закону України «Про плату за землю», за якою об’єктом плати за землю є земельна ділянка, - ст. 13 цього Закону, за якою підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, - ст. 7 цього Закону, за якою ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
Викладене не дає підстави для висновку про правомірне визначення позивачеві спірного податкового зобов’язання із земельного податку, суди попередніх інстанцій також не врахували, що за самовільне користування земельною ділянкою для суб’єкта контролюючими органами можуть бути застосовані певні наслідки, передбачені чинним законодавством.
Оскільки обставини у справі встановлені правильно, але суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права, що призвело до неправильних висновків та, відповідно, ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІК»задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009 р. скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 05.04.2007 р. № 0000502380/0, від 08.05.2007 р. № 0000502380/1, від 25.07.2007 р. № 0000502380/2, від 03.10.2007 р. № 0000502380/3 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІК»податкового зобов’язання із земельного податку у сумі 33750,18 грн., у тому числі 22366,89 грн. основного платежу та 11383,29 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІК»судові витрати з державного мита у сумі 5,10 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.А. Сергейчук
Аватар пользователя
Ol_ua
 
Сообщений: 585
Зарегистрирован: 04 дек 2010, 22:20
Благодарил (а): 80 раз.
Поблагодарили: 78 раз.


  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, lutishka, Григорий, vikakool, Ya