Ответственность за "недотяг" до минимальной зарплаты

[Котова]

Поделитесь опытом, плиз! У нас затевается суд (работники к нам). Тема иска: мы невовремя повысили размеры ставок (окладов). Но сама оплата (оклад + доплаты +надбавки) была не меньше минимальной з/платы. Здесь, вероятно, важно - мы угольное госпредприятие. В законе как - то неконкретно освещена эта тема: несём ответственность за недостаточный для законного размер оклада или именно выплат на - руки? :

[vins]

Почему некорректно.

Стаття 3. Мінімальна заробітна плата

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Стаття 6. Тарифна система оплати праці

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються Міністерством праці України.

Поэтому считаю, что в Вашей ситуации у работников все шансы получить положительное для них решение.

[Ася]

Просьба к юристам ответить на вопрос. Если предприятие зарегистрировано в феврале и собранием участников назначены ген. и исполнительный директоры, есть ли у предприятия обязаность с этого периода начислять им зарплату?
Существуют ли негативные последствия, если такое начисление будет проведено только с апреля, т.к. в штате пока кроме них никого нет.

[Игорь Забута]

Просьба к юристам ответить на вопрос. Если предприятие зарегистрировано в феврале и собранием участников назначены ген. и исполнительный директоры, есть ли у предприятия обязаность с этого периода начислять им зарплату?
Существуют ли негативные последствия, если такое начисление будет проведено только с апреля, т.к. в штате пока кроме них никого нет.

Возможные негативные последствия: штрафы по НДФЛ и ЕСВ + админка за несвоевременную выплату зарплаты.
Но ведь решения собрания мало: трудовые отношения возникают не ранее подписания обеими сторонами трудового договора (контракта)... а возможно даже с более поздней даты, обусловленной сторонами в договоре. Ну порешили участники, что Иванов должен быть директором. А Иванова зарплата не устраивает, он отказывается, ведет переговоры... Подумайте в этом направлении.

[vins]

Наверное, не соглашусь.
Думаю, что в протоколе заседания зафиксировали согласие Иванова быть директором - иначе на каком основании его назначали?
И к тому же - предприятие уже действует, те или иные документы уже должны подписываться.
Я бы считал договор заключенным с момента, когда обе стороны выразили согласие на заключение трудового договора. Наверняка, лица, назначенные на должности, его либо зафиксировали в протоколе общего собрания, либо выразили согласие своими действиями (тем, что фактически приступили к выполнению обязанностей).

[Игорь Забута]

Наверное, не соглашусь.
Думаю, что в протоколе заседания зафиксировали согласие Иванова быть директором - иначе на каком основании его назначали?
И к тому же - предприятие уже действует, те или иные документы уже должны подписываться.
Я бы считал договор заключенным с момента, когда обе стороны выразили согласие на заключение трудового договора. Наверняка, лица, назначенные на должности, его либо зафиксировали в протоколе общего собрания, либо выразили согласие своими действиями (тем, что фактически приступили к выполнению обязанностей).

По логике Вы правы, какие-то документы, в т.ч. отетные, наверное подписывались. Тогда факт трудовых отношений (= согласие действиями), пусть и не оформленных надлежащим образом, на лицо и нужно начислять.

Но ведь согласия на заключение мало. Чтобы договор считался заключенным, необходимо прийти к согласию по всем существенным пунктам договора (по аналогии с гражданским законодательством).

Наверное, если работа директора свелась к подписанию нескольких пустышек, он обоснованно может оформить себя на 0,1 ставки, или что-то вроде того.

[vins]

Но кстати, интересно, неоформление трудовых отношений с директором, невыплата ему зарплаты, получается, может повлечь админштраф по ст. 41 КоАП для самого директора.

[plohish]

я ЧПешник,общая система,оформил работника по трудовому договору на 30 процентов от минималки,т.к
работает не полный месяц.Я ничего не нарушаю?слышал минималка сейчас в лубом случае плотиться.

[vins]

я ЧПешник,общая система,оформил работника по трудовому договору на 30 процентов от минималки,т.к
работает не полный месяц.Я ничего не нарушаю?слышал минималка сейчас в лубом случае плотиться.

Нет, не нарушаете. Если он работает, например, в общей сложности 50 часов в месяц.
Минимальная зарплата, как и раньше, так и сейчас, платится за полную выработку месячной нормы.
А то до Вас, видимо, долетели слухи о законопроектах. Но то не так скоро. Работайте спокойно.

[Игорь Забута]

Но кстати, интересно, неоформление трудовых отношений с директором, невыплата ему зарплаты, получается, может повлечь админштраф по ст. 41 КоАП для самого директора.

Так и до 172 КК недалеко . И явно личные мотивы.

[Печкин]

Киевские налоговики о наболевшем

Чи мають право органи ДПС вимагати обов’язкове нарахування мінімальної заробітної плати та утримання ПДФО директору підприємства, якщо діяльність підприємства тимчасово зупинена, а доходи у вигляді орендних платежів дозволяють погасити заборгованість по сплаті податків та заробітна плата не нараховувалась і не виплачувалась?

Повна відповідь : Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до ст. 4 Закону № 108 джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Згідно із ст. 15 Закону № 108 оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. У відповідності до ст. 35 Закону № 108 контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці України та його органи на місцях (державні інспектори праці); фінансові органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників. Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі ПКУ) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Згідно із п. 80.1 та пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету органи ДПС здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи). Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то органи ДПС мають право здійснювати контроль за її нарахуванням.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП

[Печкин]

Вот молодцы. Это дословно консультация из ЕБНЗ А я принял за самодеятельность...

Скрытый текст: показать

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ
Питання:

Чи мають право органи ДПС вимагати обов'язкове нарахування мінімальної заробітної плати та утримання ПДФО директору підприємства, якщо діяльність підприємства тимчасово зупинена, а доходи у вигляді орендних платежів дозволяють погасити заборгованість по сплаті податків та заробітна плата не нараховувалась і не виплачувалась?
Відповідь:

Діє з 01.01.2011. Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 108), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно із ст. 3 Закону N 108 мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до ст. 4 Закону N 108 джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Згідно із ст. 15 Закону N 108 оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. У відповідності до ст. 35 Закону N 108 контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці України та його органи на місцях (державні інспектори праці); фінансові органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників. Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 розділу II Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Згідно із п. 80.1 та пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету органи ДПС здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи). Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то органи ДПС мають право здійснювати контроль за її нарахуванням.

[налоговик]

Киевские налоговики запугивают:

Чи мають право органи ДПС вимагати обов’язкове нарахування мінімальної заробітної плати та утримання ПДФО?

Відповідь: Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108), заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із ст. 3 Закону № 108 мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до ст. 4 Закону № 108 джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Згідно із ст. 15 Закону № 108 оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. У відповідності до ст. 35 Закону № 108 контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці України та його органи на місцях (державні інспектори праці); фінансові органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників. Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі ПКУ) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Згідно із п. 80.1 та пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету органи ДПС здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи). Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то органи ДПС мають право здійснювати контроль за її нарахуванням.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП

[vasilisa]

Недотяг можно отрегулировать неполным рабочим днем (неделей), мотивируя это приостановкой деятельности, снижением объемов производства, снижением активности рынка и т.д., в зависимости от вида деятельности. Все это обязательно оформляется приказами. Кроме того, нет з/платы - нет расходов, растет налогооблагаемый доход. Такой аргумент частенько охлаждает налоговиков.

[Чихуа]

Неполное рабочее время нужно еще подтверждать табелем учета рабочего времени.
Если по табелю отработано 10 дней по 2 часа, то за это время и зарплата будет пропорциональной.

Кроме того, нет з/платы - нет расходов, растет налогооблагаемый доход. Такой аргумент частенько охлаждает налоговиков.

Однако Пенсионный фонд такими сентенциями не проймешь
Но сказки о работе по 2 часа в день в ПФ еще пока кушают