Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Арендная плата за землю

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах

UNREAD_POST vins » 27 окт 2011, 15:56

Анна Сергеевна писал(а):
Анна Сергеевна писал(а):Вопрос - имеет ли право предприятие относить сумму арендной платы за земельный участок,на котором расположено производственное помещение,на общепроизводственные расходы по налоговому учету при том,что в данный момент здание выведено из эксплуатации и находится на реконструкции?!При проверке - налоговики сделали вывод- не используется здание в данный момент в хозяйственной днятельности - арендная плата не относится на общеспроизводственные расходы.Спасибо.

Вопрос возник,т.к. по мнению налоговиков - на основании п.138.10.4 НКУ
«Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті;».Поэтому если вы платите налог на землю ( арендную плату ) и не являетесь сельскохозяйственным предприятием и не используете эту землю в хозяйственной деятельности ( реконструкция здания на этом участке),то и расходам по этим обязательным налогам быть не может. Вы не включены в исключения по п.138 .Принцип - от обратного. Выскажите мнение.Всем спасибо.


Ну а что тут сказать - глупость они говорят.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST vins » 27 окт 2011, 16:37

vins писал(а):
Анна Сергеевна писал(а):
Анна Сергеевна писал(а):Вопрос - имеет ли право предприятие относить сумму арендной платы за земельный участок,на котором расположено производственное помещение,на общепроизводственные расходы по налоговому учету при том,что в данный момент здание выведено из эксплуатации и находится на реконструкции?!При проверке - налоговики сделали вывод- не используется здание в данный момент в хозяйственной днятельности - арендная плата не относится на общеспроизводственные расходы.Спасибо.

Вопрос возник,т.к. по мнению налоговиков - на основании п.138.10.4 НКУ
«Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті;».Поэтому если вы платите налог на землю ( арендную плату ) и не являетесь сельскохозяйственным предприятием и не используете эту землю в хозяйственной деятельности ( реконструкция здания на этом участке),то и расходам по этим обязательным налогам быть не может. Вы не включены в исключения по п.138 .Принцип - от обратного. Выскажите мнение.Всем спасибо.


Ну а что тут сказать - глупость они говорят.


ЕДИНАЯ БАЗА НАЛОГОВЫХ ЗНАНИЙ

Чи включаються до складу витрат при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток плата за земельну ділянку, на якій розташовані ОЗ, що не використовуються у господарські діяльності?
Діє з 01.04.2011 Відповідно до пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) плата за землю належить до загальнодержавних податків. Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ). Земельний податок – це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПКУ). Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ). Відповідно до пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 ПКУ суми нарахованих податків та зборів, установлених ПКУ, враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у складі інших витрат операційної діяльності, пов'язаних з господарською діяльністю. Враховуючи вищевикладене, при обчисленні об’єкта оподаткування платник податку має право відносити до складу витрат витрати на сплату земельного податку, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності за умови належного документального оформлення договору придбання землі або договору користування землі.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Анна Сергеевна
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST vins » 25 ноя 2011, 18:26

Суд признал налоговую консультацию о необходимости уплаты земельного налога физлицом-предпринимателем на упрощенной системе налогообложения за участок, который он сдает в аренду, незаконной.
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
12 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/9475/2011

...
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - Позивач, ФОП ОСОБА_4.), звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Донецькій області, Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька (далі – відповідач-1, відповідач-2, ДПА в Донецькій області, ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька) про визнання податкової консультації Державної податкової адміністрації у Донецькій області №9920/10/31-213-10 від 26.05.2011 року, наданої ОСОБА_4, недійсною, про зобов'язання Державну податкову адміністрацію у Донецькій області надати ОСОБА_4 нову податкову консультацію на його звернення від 29.04.2011р. з урахуванням висновків суду, зроблених за результатами розгляду цього адміністративного позову, про визнати незаконними (протиправними) дії Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька з надання ОСОБА_4 податкової консультації №5725/10/31-113 від 23.05.2011р., про визнання податкової консультації Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька №5725/10/31-113 від 23.05.2011р., наданої ОСОБА_4, недійсною, про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації ОСОБА_4 без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька, про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій ОСОБА_4 без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька, про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м.Донецька.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він у квітні 2011 року звернувся до ДПА в Донецької області із зверненням від 29.04.2011 року про надання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, в якому просив податковий орган надати письмову податкову консультацію щодо необхідності і порядку здійснення ним плати за землю за умови, що земельна ділянка використовується у власній господарській діяльності (шляхом здавання в оренду власного нерухомого майна), з урахування того, що ФОП ОСОБА_4 знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Позивач вказує, що на своє звернення він отримав дві податкові консультації – від ДПА в Донецькій області та ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька.

В своїх консультаціях, стверджує позивач, відповідачі наголосили на тому, що фізична особа-підприємець повинна сплачувати земельний податок за земельні ділянки під будівлями, що передані в оренду, на загальних підставах в порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом України, незалежно від обраного виду підприємницької діяльності.

Позивач вважає, що зазначені податкові консультації суперечать нормам підрозділу 8 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а також Указу Президента України від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».

Позивач зазначає, що він є власником частини нежитлової адміністративно-торговельної будівлі, яка стоїть окремо і розташована в Будьонівському районі м.Донецька по вул. 230-ї Стрелкової дивізії, 2а. При цьому, в свідоцтві про сплату єдиного податку на 2011 рік зазначений вид діяльності: здавання в оренду власного нерухомого майна, місце здійснення діяльності м. Донецьк вул. 230-ї Стрелкової дивізії, 2а.

Позивач стверджує, що здавання будівлі, яка стоїть окремо в оренду без використання земельної ділянки, на якій ця будівля розташована, є неможливим. Здавання в оренду будівлі є підприємницькою діяльністю, тому, вважає позивач, він не є платником земельного податку.

Крім того, позивач вважає, що відповідач-2 не мав повноважень щодо надання податкової консультації, оскільки він не стоїть на обліку в зазначеному податковому органі.

У зв’язку з чим, просить суд:

- визнати податкову консультацію Державної податкової адміністрації у Донецькій області №9920/10/31-213-10 від 26.05.2011 року, надану йому, недійсною;

- зобов'язати Державну податкову адміністрацію у Донецькій області надати йому нову податкову консультацію на його звернення від 29.04.2011р. з урахуванням висновків суду, зроблених за результатами розгляду цього адміністративного позову;

- визнати незаконними (протиправними) дії Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька з надання йому податкової консультації №5725/10/31-113 від 23.05.2011р.;

- визнати податкову консультацію Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька №5725/10/31-113 від 23.05.2011р., надану йому, недійсною;

- встановити відсутність компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації йому без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька;

- встановити відсутність компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька надавати податкові консультації особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій йому без його безпосереднього звернення за податковою консультацією до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Будьонівському районі м. Донецька утримуватися від надання податкових консультацій особам, які не перебувають на обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, пояснивши, що податкова консультація складена у відповідності до закону.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач, ОСОБА_4, зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради від 26.08.2008 року фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до свідоцтва від 01.01.2010 року позивач є платником єдиного податку з видом діяльності «здача в оренду власної нерухомості».

Відповідач-1 та відповідач-2 - Державна податкова адміністрація у Донецькій області та Державна податкова інспекція у Будьонівському районі міста Донецька є суб’єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують повноваження надані їм Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІ «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є надання податкових консультацій.

Згідно із рішенням Будьонівського районного суду м. Донецька від 06.11.2009 року в цивільній справі №2-3786/09 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на окремий об’єкт нерухомого майна – приміщення площею 311,50 кв.м, розташоване в адміністративно-торгівельній будівлі за літерою А-2, за адресою м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілкової дивізії, 2а задоволено повністю. Рішення суду набрало законної сили 17.11.2009 року.

На підставі зазначеного рішення Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 05.05.2010 року було зареєстровано право власності ОСОБА_4 на зазначене нерухоме майно.

Частина належного позивачу нежитлового приміщення площею 306,5 кв.м була передано в оренду ФОП ОСОБА_6 на підставі договору оренди об’єкта нерухомості від 03.01.2011 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 Факт прийому-передачі нерухомого майна встановлений відповідним актом від 03.01.2011 року.

Інша частина належного позивачу нежитлового приміщення площею 5,0 кв.м була передано в оренду ФОП ОСОБА_7 на підставі договору оренди об’єкта нерухомості від 01.06.2011 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 Факт прийому-передачі нерухомого майна встановлений відповідним актом від 01.06.2011 року.

Орендні платежі здійснюються, згідно із укладеними договорами, що підтверджується відповідними платіжними документами.

29.04.2011 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до ДПА в Донецькій області із зверненням про надання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Відповідно до змісту вказаного звернення, раніше під будівлю, розташовану за адресою м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілкової дивізії, 2а, буда відведена земельна ділянка комунальної власності – кадастровий номер 1410136200:00:004:0076. До 25.01.2011 року зазначена земельна ділянка знаходилася в оренді у третьої особи – ОСОБА_8, орендодавцем виступав виконавчий комітет Донецької міської ради.

Позивач в своєму зверненні вказує, що здійснює підприємницьку діяльність за вказаною адресою шляхом здавання в оренду нерухомого майна, про що зазначено в свідоцтві про сплату єдиного податку.

Просив податковий орган надати письмову консультацію з питань практичного застосування статей 286-287 Податкового кодексу України, з урахуванням Указу Президента України від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», а саме:

- чи повинен він сплачувати плату за земельну ділянку, за умови, що він є фізична особа-підприємець, який використовує спрощену систему оподаткування,

- з якого періоду він повинен сплачувати плату за земельну ділянку, яка знаходиться під будівлею, що розташована за адресою м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілкової дивізії, 2а,

- яким чином орган державної податкової служби повинен проводити нарахування йому суми податку, за умови того, що він є співвласником вказаної будівлі.


В своїй відповіді від 26.05.2011 року за №9920/10/31-213-10 ДПА в Донецькій області вказала на те, що фізична особа-підприємець повинен сплачувати земельний податок за земельні ділянки під будівлями, що передані в оренду, на загальних підставах в порядку та за ставками, визначеними Податковим кодексом України, незалежно від обраного виду підприємницької діяльності.

По другому питанню, ДПА в Донецькій області зазначило, що податок на земельну ділянку сплачується з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

По третьому питанню позивачеві було роз’яснено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, яка перебуває у користуванні кількох осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Крім того, лист від 23.05.2011 року за №5725/10/91-113 з аналогічним змістом позивач отримав від ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька, відповідно до якого позивачу також було запропоновано для надання більш обґрунтованої відповіді звернутися до ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька із первинними документами, для чого було запропоновано прибути до ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька.

Питання земельних відносин, відповідно до ст. 3 Земельного Кодексу України, регулюється Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Плата за землю з 01.01.2011 року визначається виходячи з положень розділу ХІІ Податкового кодексу України.

Так, відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Пунктом 270.1 ст. 270 указаного кодексу встановлено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва було запроваджено Указом Президента України від 03.07.1998 року N727/98 (в редакції Указу Президента N746/99 від 28.06.99).

При цьому, підрозділом 8 Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням особливостей, зокрема, платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, у тому числі, земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Аналогічне визначення містить Державний класифікатор України, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 28.05.2004 року №97. Підприємницька діяльність визначена як самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Як встановлено в судовому засіданні позивач є платником єдиного податку з видом діяльності «здача в оренду власної нерухомості», тобто зазначений вид діяльності є основною підприємницькою діяльністю позивача.

Таким чином, здача в оренду є за своєю суттю операціями з надання послуг і підпадають під визначення підприємницької діяльності, а отже платник єдиного податку - орендодавець - не є платником плати (податку) за землю згідно з підрозділом 8 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України по справі №28/506 від 22.06.2004 року.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST vins » 13 дек 2011, 09:12

Еще одно решение в пользу ФЛП-единщика, сдающего землю в аренду.
Рівненський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
09 листопада 2011 року Справа № 2а/1770/4400/2011

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Здолбунівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0114351740 від 27.04.2011 року, згідно якому йому визначено суму податкового зобов’язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" в розмірі 19499 грн. 29 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що позивач є зареєстрованим суб’єктом господарювання, який провадить свою діяльність на спрощеній системі обліку та звітності, а тому в силу вимог пункту 4 частини 1 статті 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 від 03.07.1998 року не є платником земельного податку. З врахуванням тієї обставини, що належна ФОП ОСОБА_4 на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.10.2009 року земельна ділянка площею 2,7354 га. по АДРЕСА_1 використовувалась ним для провадження підприємницької діяльності, позивач був звільнений від сплати земельного податку за вказану ділянку відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України "Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98" №507 від 16.03.2000 року. Відтак, визначення йому Здолбунівською ОДПІ суми податкового зобов’язання з земельного податку є протиправним. За наведеного, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, вказавши, що постанова Кабінету Міністрів України "Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98" №507 від 16.03.2000 року звільняє від сплати земельного податку суб’єктів господарювання, що перебувають на спрощеній системі обліку та звітності, лише стосовно тих земельних ділянок, які використовуються вказаними суб’єктами для здійснення підприємницької діяльності, означеної в договорі купівлі-продажу земельної ділянки. Оскільки придбана позивачем 23.10.2009 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 призначена для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, а позивачем вона використовувалась для здачі в оренду, то ФОП ОСОБА_4 не можна вважати звільненим від сплати земельного податку. Наголошувала, що обов’язок по сплаті позивачем земельного податку з моменту виникнення права власності передбачений безпосередньо умовами договору купівлі-продажу земельної ділянки. За наведеного доводила, що сума податкового зобов’язання з земельного податку визначена позивачу правомірно і обґрунтовано. Просила в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення. Судом встановлено, що позивач з 21.10.2008 року зареєстрований фізичною особою –підприємцем (а.с.8), перебуває на податковому обліку за місцем проживання - в Здолбунівській ОДПІ. На 2011 рік ФОП ОСОБА_4 було видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 (а.с.7). Вказаним свідоцтвом визначено такі види діяльності позивача, як: роздрібна торгівля, встановлення та виготовлення візуальної реклами, здавання в оренду власного нерухомого майна.

Позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку на праві власності належить земельна ділянка площею 2,7354 га в АДРЕСА_1 (а.с.29). Вказана земельна ділянка придбана позивачем за договором купівлі-продажу, що укладений 23.10.2009 року з СПД ОСОБА_5 (а.с.22-23). Земельна ділянка надавалась Здолбунівською міською радою для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд та має кадастровий №56 226 101 00:00:002:0085.

Отримавши інформацію з Державного земельного кадастру та копію договору купівлі-продажу, Здолбунівська ОДПІ, без проведення будь-яких перевірок ФОП ОСОБА_4, здійснила розрахунок для нього земельного податку, використавши нормативну грошову оцінку, надану Управлінням Держкомзему у Здолбунівському районі (а.с.24-25).

27.04.2011 року Здолбунівська ОДПІ прийняла податкове повідомлення–рішення №0114351740, згідно якого, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 розділу ІІ та пункту 286.5 статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, визначила позивачу, як фізичній особі, суму податкового зобов’язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" в розмірі 19499 грн. 29 коп.(а.с.9).

Вказане податкове повідомлення-рішення оцінюються судом як протиправне з огляду на наступне.

Згідно приписів статей 320 Цивільного кодексу України та 134 Господарського кодексу України, власник, у тому числі на основі права власності спільно з іншими суб’єктами, має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. У власності позивача, на підставі договору купівлі-продажу, знаходиться земельна ділянка, яку він використовує для здійснення підприємницької діяльності.

В силу вимог статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Разом з тим, абзац п'ятий частини першої статті 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року звільняв і на даний час звільняє від сплати ряду податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі земельного податку, суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок.

У пункті 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98" №507 від 16.03.2000 року, в редакції що діяла до 01.01.2011 року, було визначено, що суб'єкт малого підприємництва звільняється від плати (податку) на землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Таким чином, законодавством були встановлені дві обов'язкові умови, за яких суб'єкт підприємницької діяльності не є платником плати (податку) за землю:

- перебування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку, про що отримано свідоцтво про сплату єдиного податку;

- земельні ділянки, які є об'єктом плати за землю, використовуються для провадження підприємницької діяльності.


Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Аналогічне визначення містить Державний класифікатор України "Класифікація організаційно-правових форм господарювання", затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №97 від 28.05.2004 року. Підприємницька діяльність визначається, як самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.

Як вбачається зі свідоцтва про сплату єдиного податку, позивачу надавалося право провадити такі види діяльності, як роздрібна торгівля, встановлення та виготовлення візуальної реклами, здавання в оренду власного нерухомого майна. Доказів того, що позивач не здійснював таких чи інших видів підприємницької діяльності відповідачем не здобуто і суду не надано.

Згідно з укладеним договором оренди землі №01/0111-1 від 01.01.2011 року та актами прийому-передачі наданих послуг від 31.03.2011 року, 30.06.2011 року, земельна ділянка площею 2,7354 га. в АДРЕСА_1 передавалася ФОП ОСОБА_4 в тимчасове платне користування АВКТ ВТ "Здолбунівський завод залізобетонних конструкцій" (а.с.30-34). Розмір орендної плати було визначено сторонами на рівні 1200,00 грн. за 1 га. в місяць.

Слід зазначити, що власники земельних ділянок і землекористувачі згідно зі статтями 91, 96 Земельного кодексу України зобов'язані забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання, залежно від чого здійснюється і оподаткування земельних ділянок. В силу вимог статті 20 Земельного кодексу України, зміну цільового призначення земель провадять органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність, надання у користування або вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.

Оскільки земельна ділянка площею 2,7354 га. в АДРЕСА_1 виділялася Здолбунівською міською радою для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, а ФОП ОСОБА_4 надавав її в оренду для АВКТ ВТ "Здолбунівський завод залізобетонних конструкцій", - юридичної особи, у якої за даною адресою розміщені будівлі та споруди, це не призвело до зміни цільового використання вказаної земельної ділянки.

Оскільки операції з оренди є за своєю суттю операціями з надання послуг, а орендна плата включає в себе відповідний прибуток орендодавця, операції з оренди підпадають під визначення підприємницької діяльності.

Фіксація у свідоцтві про сплату єдиного податку, який виданий позивачу, такого виду діяльності як надання в оренду власного нерухомого майна, свідчить про те, що такий вид діяльності для ФОП ОСОБА_4 є одними із основних. Зважаючи на це, а також на те, що Указ Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року не містить будь-яких застережень чи приміток, за яких суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, буде сплачувати плату (податок) за землю, платник єдиного податку не є платником земельного податку при здаванні в оренду земельної ділянки.

Відповідно, ФОП ОСОБА_4 згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року звільнений від сплати земельного податку за земельну ділянку площею 2,7354 га. в АДРЕСА_1.

Оскільки позивач є платником єдиного податку і здійснює підприємницьку діяльність, здаючи в оренду власну земельну ділянку, нарахування йому податковим органом земельного податку є неправомірним та суперечить вимогам чинного законодавства.

Доводи сторони відповідача про те, що платник єдиного податку звільняється від сплати земельного податку лише стосовно земельних ділянок, які використовуються для здійснення тієї підприємницької діяльності, яка означена в договорі купівлі-продажу земельної ділянки є безґрунтовними і не відповідають текстуальному змісту нормативно-правового акту, яким врегульовано дане питання. Покликання на пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98" №507 від 16.03.2000 року, є недоречним, позаяк постановою Кабінету Міністрів України №1196 від 27.12.2010 року, що набрала чинності з 01.01.2011 року, вказаний пункт вкладено в новій редакції, і така редакція взагалі не торкається питання звільнення платників єдиного податку від плати за землю. Покликання Здолбунівської ОДПІ на пункт 3.1.3 договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 23.10.2009 року між СПД ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4, як на підставу нарахування та сплати позивачем земельного податку, є абсурдними, оскільки умови договору не можуть містити правових норм і не можуть встановлювати будь-які, відмінні від законодавчих, правила оподаткування.

Та обставина, що земельна ділянка згідно з Державним актом належить на праві власності позивачу, як фізичній особі, а не як суб’єкту підприємницької діяльності, не вказує на відсутність зв’язку володіння такою земельною ділянкою з господарською діяльністю позивача, оскільки стаття 80 Земельного кодексу України обмежує коло суб'єктів права власності на землю, визначаючи, що такими на землі приватної власності є громадяни та юридичні особи. Враховуючи вказане обмеження та вимоги до документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №449 від 02.04.2002 року, в редакції постанови №1019 від 12.11.2008 року, реєстрація права власності на земельну ділянку за суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, або фізичною особою - підприємцем, не передбачена. Разом з тим, для використання земельної ділянки у власній господарській діяльності фізичною особою не вимагається, щоб така ділянка була зареєстрована на праві власності саме за нею, і саме як за суб’єктом підприємницької діяльності чи приватним підприємцем.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Здолбунівська ОДПІ є органом державної влади, і відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та вимогам Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року. Обов'язок самостійного визначення суми податкового зобов'язання окремих платників податків, який покладається на податкові органи нормами Податкового кодексу України, повинен реалізовуватись з дотриманням вимог іншого чинного законодавства, зокрема і Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року.

Оскільки сума податкового зобов'язання із земельного податку від сплати якого позивач звільнений в силу поширення на нього дії Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року, самостійно визначена відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням, таке податкове повідомлення-рішення є незаконним.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
ab_007
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST vins » 20 дек 2011, 15:04

Вечный вопрос - с какого момента возникает обязанность по уплате земельного налога за коммунальную землю под купленным / арендованным зданием. ВСУ в очередной раз указывает на то, что права на коммунальную землю (в отличие от частной) под объектом недвижимости автоматически не возникают. Обязательное условие - решение сессии местного совета о предоставлении земли в пользование.

П О С Т А Н О В А

14 листопада 2011 року
Верховний Суд України


У справі, що розглядається, судами встановлено, що згідно з витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно ТОВ "Файн" є власником нежитлових споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 89/2 – 89/15, які він придбав на підставі договору купівлі-продажу від 29 квітня 2003 року № 66.

Маючи намір реконструювати вказане нерухоме майно з метою створення на території м. Одеси бази відпочинку з будівництвом під’їзних доріг та інфраструктурою, позивач розробив проект реконструкції бази відпочинку з розширенням.

ТОВ "Файн" неодноразово зверталося до Одеської міської ради із заявами про передачу земельної ділянки площею 7 га, розташованої в м. Одесі по вул. Дача Ковалевського, 89, йому у власність, але ці заяви залишилися без правового реагування зі сторони відповідача.

Як визначено статтею 120 ЗК України в редакції, яку було застосовано судом касаційної інстанції до спірних правовідносин, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. У випадку, якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Статтею 377 ЦК України (в редакції на той же час) встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача споруди переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Отже, законодавством визначено, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

На земельну ділянку, що перевищує визначені статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України розміри, право власності виникає на загальних підставах та у порядку, визначених чинним законодавством.

Порядок передачі у власність юридичним особам земельних ділянок із земель державної або комунальної власності передбачений статтею 116 ЗК України.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 ЗК України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради – сесії.

Таким чином, виникнення права власності на об'єкти нерухомості не є безумовною підставою для автоматичного укладення угоди щодо земельної ділянки. Обов’язковою умовою передачі у власність земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про передачу земельної ділянки у власність.

Вищий господарський суд України, скасовуючи постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2010 року та залишаючи без змін рішення господарського суду Одеської області від 21 квітня 2009 року про задоволення пред'явлених позовних вимог, виходив з того, що до позивача як до особи, яка придбала нежитлові будівлі по вул. Дача Ковалевського, 89/2 – 89/15 у м. Одесі, на підставі статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України перейшло право власності на спірну земельну ділянку.

При цьому Вищий господарський суд України не врахував те, що необхідного для укладення правочину волевиявлення Одеської міської ради про передачу у власність позивачу спірної земельної ділянки не було, а дії сторін щодо перерахування ТОВ "Файн" на рахунок Одеської міської ради протягом листопада – грудня 2008 року (платіжні доручення від 21 листопада 2008 року № 62, від 4 грудня 2008 року № 68 та від 5 грудня 2008 року № 69) суми експертної грошової оцінки цієї земельної ділянки та щодо видачі позивачу державного акта на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯД № 951875 від 24 березня 2008 року були вчинені в порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 21 грудня 2007 року в даній справі, яке було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 10 лютого 2009 року.

З урахуванням наведеного заява Генерального прокурора України підлягає задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 9 вересня 2010 року у справі № 12-22/382-07-8932 як така, що суперечить наведеним вимогам закону та висновку касаційного суду у справі № 5002-21/5387.1-2010(2-7/6215-2009), – скасуванню з направленням справи на новий касаційний розгляд.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST налоговик » 27 дек 2011, 15:47

Два раза за один и тот же участок - это не так и много

Хто повинен сплачувати земельний податок, якщо будівля, споруда належить одній особі, а право власності на земельну ділянку, на якій розташована така будівля, споруда (її частина), - іншій особі?
- Особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташована будівля, споруда, що належить іншій особі, є платником земельного податку до дати припинення права власності на таку земельну ділянку. Що стосується особи, яка є власником будівлі, споруди, то така особа відповідно до п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України повинна сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташована така будівля, споруда, з урахуванням прибудинкової території незалежно від факту сплати земельного податку власником такої земельної ділянки.

ГНА Львов
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5776
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 835 раз.
Поблагодарили: 2636 раз.

UNREAD_POST Печкин » 04 янв 2012, 04:25

восстановлено

vins писал(а):
vins писал(а):Суд признал налоговую консультацию о необходимости уплаты земельного налога физлицом-предпринимателем на упрощенной системе налогообложения за участок, который он сдает в аренду, незаконной.


Ну а налоговики продолжают гнуть свое

ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ АДМИНИСТРАЦИЯ УКРАИНЫ В Г. КИЕВЕ

ПИСЬМО

от 05.10.2011 г. N 9876/10/31-606


Относительно уплаты налога на землю плательщиком единого налога


В соответствии со ст. 52 Кодекса по обращению плательщиков налогов контролирующие органы бесплатно предоставляют консультации по вопросам практического применения отдельных норм налогового законодательства. Налоговая консультация имеет индивидуальный характер и может использоваться исключительно плательщиком налогов, которому предоставлена такая консультация.

В соответствии со ст. 206 Земельного кодекса Украины от 25 октября 2001 года N 2768-III, с изменениями и дополнениями (далее - ЖУ), использование земли в Украине является платным.

Согласно ст. ст. 269, 270 Кодекса плательщиками земельного налога являются, в частности, собственники земельных участков и землепользователи, а объектами налогообложения - земельные участки, находящиеся в собственности или пользовании.

В соответствии с п. 287.8 ст. 287 Кодекса собственник нежилого помещения (его части) в многоквартирном жилом доме уплачивает в бюджет налог за площади под такими помещениями (их частями) с учетом пропорциональной доли придомовой территории с даты государственной регистрации права собственности на недвижимое имущество.

Согласно ст. 6 Указа Президента Украины от 3 июля 1998 года N 727/98 "Об упрощенной системе налогообложения, учета и отчетности субъектов малого предпринимательства", с изменениями и дополнениями (далее - Указ), субъект малого предпринимательства, уплачивающий единый налог, не является плательщиком платы (налога) за землю.

В соответствии с п. 8 раздела XX "Переходные положения" Кодекса с 1 января 2011 года до внесения изменений в раздел XIV Кодекса в части налогообложения субъектов малого предпринимательства Указ применяется с учетом того, что плательщики единого налога не являются плательщиками земельного налога, кроме земельного налога за земельные участки, которые не используются для ведения предпринимательской деятельности.

В ст. 116 ЗКУ указано, что граждане и юридические лица приобретают право собственности и право пользования земельными участками из земель государственной или коммунальной собственности по решению органов исполнительной власти или органов местного самоуправления в пределах их полномочий либо по результатам аукциона.

В соответствии со ст. 125 ЗКУ право собственности на земельный участок, а также право постоянного пользования и право аренды земельного участка возникают с момента государственной регистрации этих прав.

Документами, удостоверяющими право на земельный участок, согласно ст. 126 ЗКУ является Государственный акт на право собственности на земельный участок и Государственный акт на право постоянного пользования земельным участком.

Собственники земельных участков и землепользователи обязаны обеспечивать использование земельных участков по целевому назначению (ст. 143 ЗКУ).

В соответствии со ст. 3 Хозяйственного кодекса Украины под хозяйственной деятельностью понимается деятельность субъектов хозяйствования в сфере общественного производства, направленная на изготовление и реализацию продукции, выполнение работ или предоставление услуг стоимостного характера, которые имеют ценовую определенность. Хозяйственная деятельность, осуществляемая для достижения экономических и социальных результатов и с целью получения прибыли, является предпринимательством.

Учитывая изложенное выше, физическое лицо - предприниматель, находящееся на упрощенной системе налогообложения, не является плательщиком земельного налога только за земельные участки, которые используются им для осуществления предпринимательской деятельности, то есть за те участки, которые предоставлены ему в установленном действующим законодательством порядке именно для осуществления предпринимательской деятельности, и доходы от осуществления которой облагаются единым налогом.

Таким образом, если земельный участок под нежилым помещением, которое находится в собственности физического лица, не предоставлялся в установленном действующим законодательством порядке для осуществления предпринимательской деятельности, то такое физическое лицо должно уплачивать земельный налог на общих основаниях.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST T@н@ » 22 янв 2012, 22:34

Уважаемые форумчане!
Помогите с расчетом арендной платы за землю.
Исходные данные (согласно договора от 2009 г.):
Нормативно-денежная оценка - 312267,81
целевое назначение - производственное помещение.
в договоре годовой размер платежа 9368,03 (3 %).
Смотрю деку - годовой размер платежа в 2011 г. - 18868,57
Что-то не пойму :shock: почему так. Знаю об индексации и тд, а где эти коэффициенты взять? Помогите понять расчет!
T@н@
 
Сообщений: 58
Зарегистрирован: 11 апр 2011, 16:51
Благодарил (а): 51 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST Aleksiy 89 » 20 фев 2012, 14:43

Мы (ООО) заключили договор аренды земельного участка с Исполкомом. В договоре в разделе "Арендная плата" указано: арендная плата вносится ежемесячно до такого-то числа с момента подписания договора и акта-приема-передачи (акт-приема-передачи той же датой что и договор). Однако в заключительных положениях договора указано, что договор вступает в силу с момента гос регистрации договора. Вопрос состоит в том, так когда первую арендную плату платить: в день подписания договора или после гос регистрации?
Aleksiy 89
 
Сообщений: 171
Зарегистрирован: 21 июл 2011, 15:30
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST Печкин » 20 фев 2012, 14:46

Будем начислять штрафные балы. Вы ведь не первый день на Форуме.
Уже есть тема: Арендная плата за землю
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Aleksiy 89 » 20 фев 2012, 14:47

так вопрос совершенно в другом
Aleksiy 89
 
Сообщений: 171
Зарегистрирован: 21 июл 2011, 15:30
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST vins » 20 фев 2012, 15:04

Aleksiy 89 писал(а):так вопрос совершенно в другом


Почему же совершенно? :)
Если Вы арендуете коммунальную землю, то как раз о том же.

Стаття 21. Орендна плата за землю

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST Aleksiy 89 » 20 фев 2012, 15:14

в НКУ не вижу по своему вопросу, там просто описаны сроки, когда договор уже вступил в силу, а мне надо как платить и нужно ли вообще платить, если он еще не зарегистрирован, то есть еще не вступил в силу
Aleksiy 89
 
Сообщений: 171
Зарегистрирован: 21 июл 2011, 15:30
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST vins » 20 фев 2012, 15:22

Aleksiy 89 писал(а):в НКУ не вижу по своему вопросу, там просто описаны сроки, когда договор уже вступил в силу, а мне надо как платить и нужно ли вообще платить, если он еще не зарегистрирован, то есть еще не вступил в силу

Вы бы все таки полистали тему. Была например такая вот позиция налоговиков по Вашему вопросу.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST Aleksiy 89 » 20 фев 2012, 15:40

да видел, название только не совпадает с содержанием
Aleksiy 89
 
Сообщений: 171
Зарегистрирован: 21 июл 2011, 15:30
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, MR, Ya

cron