Дякую за консультацію, можливо, мене збила з толку лектор на семінарі в податковій. Вона дала відповідь, що ми можемо скористатися податковим кредитом і навіть назвала п.198.5. Зараз взагалі старі досвідчені кадри з податкової поспішили на пенсію, в молодих нічого не допитаєшся...
Уважаемые коллеги, может кто-то сталкивался с такой ситуацией: Предприятие осуществило поставку товаров освобожденных от НДС ( м/лом и макулатура). Необходимо сделать распределение налога, но с-но ст.199.6 НКУ операции по поставке м/лома освобождены от этой процедуры. Остается только макулатура. Но, в дод.7 учитывается вся сумма поставки (загальний обсяг постачання) и общая сумма облагаемых операций. Как поступить с суммой поставки м/лома? Ведь в стр.6 декларации она тоже попадает. Если в дод.7 не показывать м/лом в общей сумме поставки (стр.6 + стр.8.1 декларации), то сумма не будет "стыковаться" с показателем стр.6 декларации, а если отражать всю сумму (стр.6 + стр.8.1 декларации) то на сумму м/лома увеличится сумма не облагаемых операций, т.к. не должна учитываться в сумме налогооблагаемых ( стр.1 + 2.1.+8.1 декларации).
All, удалось Вам что-нибудь выяснить по заданному в форуме вопросу? В прессе везде написано, что во 2-й строчке табл.2 отображаются необоротные, по которым было распределение НДС, т.е. 10, 11 и 12 счета. Но как в этом случае распределить итоговую сумму коригування табл.2 по бухг. проводкам? По МНМА я все время давала проводку Дт 949 Кт 644 -при отрицательном значении гр.7 строки 2 табл.2. А по основным получается надо сделать проводку на основании результата по табл.2 на ту часть, которая будет приходиться только на ОС и проводку по итогам табл.3 по тем ОС, которые участвуют в данном перерасчете.
valriva писал(а):All, удалось Вам что-нибудь выяснить по заданному в форуме вопросу? В прессе везде написано, что во 2-й строчке табл.2 отображаются необоротные, по которым было распределение НДС, т.е. 10, 11 и 12 счета. Но как в этом случае распределить итоговую сумму коригування табл.2 по бухг. проводкам? По МНМА я все время давала проводку Дт 949 Кт 644 -при отрицательном значении гр.7 строки 2 табл.2. А по основным получается надо сделать проводку на основании результата по табл.2 на ту часть, которая будет приходиться только на ОС и проводку по итогам табл.3 по тем ОС, которые участвуют в данном перерасчете.
В конс. линии ответили что нет ответа)))
Логически думаю что в табл. 2 отражаются все купленные необоротные 2014 года , которые введены в экспл. в 2014. В табл. 3 в строке 1 - те ОС прошлых годов, которые введены в экспл в 2014.
Проводки? По услугам у меня все Дт 641- Кт 644 сторно по таб 2 и отдельно по таб. 3. Потом одновременно: - услуги Дт 92, 93 - Кт 644 - из таб.2 - ДТ 10,11,12 - Кт 644 каждый объект - из та.2 и таб.3
я роблю коригування щодо ЧВ податкового кредиту (дод.7).Податкова говорить, що я повинна давати уточнюючий і дод.5. Але я незнаю як його заповнювати, бо як такого контрагента у мене немає, бо роблю коригування частки використання.Геть зовсім запутали
Нові особливості обліку ПДВ згідно з п. 198.5 та ст. 199 ПКУ
Насамперед нагадаємо, що з 1 липня 2015 року змінились умови формування платниками податкового кредиту з ПДВ.
Так, на сьогодні платник ПДВ має право на податковий кредит при придбанні товарів (робіт, послуг) незалежно від їх призначення: використання у господарській або негосподарській діяльності, в оподатковуваних або неоподатковуваних операціях. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним до п. 198.3 ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII, а також виключенню з ПКУ п. 198.4.
Отже, придбаваючи товари/послуги, платник ПДВ визнає податковий кредит незалежно від їх призначення за умови дотримання вимог щодо оформлення та реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних.
Однак у ПКУ все ж залишились вимоги п. 198.5 та ст. 199, які тепер регламентують порядок нарахування податкових зобов’язань за товарами, роботами, послугами, при придбанні яких було визнано податковий кредит, та які починають використовуватися, зокрема, у негосподарській діяльності або в неоподатковуваних операціях.
Згадані норми також зазнали змін, а тому в процесі їх застосування на практиці у платників ПДВ виникає чимало питань.
Згідно з п. 199.1 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти і зареєструвати відповідні ПН в ЄРПН на частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Оскільки в даному випадку будь-яких застережень про необхідність складання ПН не пізніше останнього дня місяця немає, а також не визначена дата виникнення податкових зобов’язань, доходимо висновку про необхідність складання та реєстрації податкових накладних за фактом кожного придбання товарів, послуг, необоротних активів, які призначаються для використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях.
У ситуації, якщо продавець зареєструє ПН у встановлені строки, покупець зможе визнати податковий кредит та відповідно до п. 199.1 ПКУ виписати ПН на дату придбання.
Питання може виникнути тоді, коли податкова накладна зареєстрована постачальником з порушенням встановленого строку. У такому випадку виходить, що на дату придбання «розподіляти» нічого, адже поки продавець не зареєструє ПН, права на податковий кредит у покупця не виникає. У такому разі покупець матиме право на податковий кредит в періоді реєстрації ПН продавцем (п. 198.6 ПКУ). Тож у місяці виписки ПН підстав для «пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту» начебто й не виникає: немає податкового кредиту – немає й обов’язку виписувати ПН за п. 199.1 ПКУ. Однак залишається питання, чи не буде це розцінено як заниження податкових зобов’язань у місяці фактичного придбання товарів, адже факт «сплати (нарахування) податку під час їх придбання» відбувся? Залишається сподіватися на адекватну позицію контролюючого органу.
На завершення визначимося з питанням, як же обліковувати суми ПДВ, які були нараховані платником податку на виконання п. 198.5 ПКУ або ж виключені зі складу податкового кредиту, як того вимагає п. 199.1 ПКУ.
Нагадаємо, що з 2015 року об'єкт оподаткування з податку на прибуток визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності платника за даними бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на різниці, передбачені ПКУ (пп. 134.1.1 Кодексу). Коригування здійснюється в обов’язковому порядку тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн.
Згідно з п. 9 П(С)БО 9 «Запаси» суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству, включаються до первісної вартості запасів. Відповідно, такі суми підлягатимуть включенню до складу витрат у складі собівартості, якщо запаси реалізуватимуться, або ж інших витрат – якщо запаси будуть використані для нереалізаційних цілей (наприклад, для власних потреб).
Згідно з п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби» суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству) включаються до первісної вартості основних засобів. З цього можна дійти висновку про те, що суми ПДВ, нараховані на виконання п. 198.5 ПКУ, або ж виключені зі складу податкового кредиту, як того вимагає п. 199.1 ПКУ, мають збільшувати балансову вартість відповідних ОЗ.
Крім того, за нормами П(С)БО 16 «Витрати» податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг) за загальним правилом відносяться до витрат операційної діяльності. Тож, наприклад, при придбанні юридичних послуг, податковий кредит за якими підлягає розподілу відповідно до п. 199.1 ПКУ, суму ПДВ, яка відповідає частці використання таких послуг в неоподатковуваних операціях, платник податку має право віднести до складу адміністративних витрат.